Сортооновлення – один із самих дієвих способів збільшення продуктивності сільськогосподарського виробництва, прискорення окупності виробничих затрат у рослинництві. У порівнянні з іншими факторами, які забезпечують високий кінцевий результат - впровадження нового сорту (гібриду) може збільшити на 20-30% урожайність з гектара любої культури.
Праця по виведенню нових сортів рослин, адаптованих до постійно змінюваних умов зовнішнього середовища, удосконалювальних технологій вирощування, ведеться у світі безперервно. Іде постійний пошук рослин з видатними господарськими властивостями, стійких до шкідливих організмів, які, як і все в природі, також постійно пристосовуються до нових умов життя.
Карлівська державна сортодослідна станція, представляючи ту галузь сільськогосподарської науки, яка займається проблемою виробництва цукру із цукрових буряків, покликана на етапі відбору виявити нові гібриди цієї культури, в сьогоднішніх умовах найкраще задовольняючих вимоги товаровиробників.
В 2006 році, на базі 13 сортодослідних станцій, у різних кліматичних зонах, вивчалось 111 нових гібридів цукрового буряку, з них 40 української селекції, 71 іноземної. 22 гібриди вивчаються вже 3 роки, 43 – 2 роки, решта 56 заявлені вперше. В результаті попередньо проведеної роботи, кандидатами до внесення в Державний реєстр сортів рослин, придатних до поширення в Україні в 2007 році, визнані 20 гібридів, з них - 18 іноземної селекції, один гібрид інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук, і ще один Української насіннєвої компанії. Показники всіх іноземних гібридів перевищили умовний стандарт*, а вітчизняний гібрид Резольд, виведений ІЦБ УААН, хоч і має мінусові порівняльні показники, буде внесений до Реєстру завдяки стійкості до ризоманії. Назвемо ці гібриди: Казино (Даніско Сід), Вінцент, Мозаїк, Ліберо (Штрубе Заатцухт), 3С-52, Травіата, Борута, Сніжана, Настя, 5К-27(КВС), Резольд (ІЦБ 0410) (ІЦБ УААН), Деліета, Газета (Сингента Сід), Бакара, Каньйон (Адванта Інтернешнл), Ярися, Янола (Кутновська Годовля), Портланд, Хам- бер (Лаєн Сідс), Зоряний (Українська насіннєва компанія).
Іноземні фірми кожні 3-5 років виводять з реєстру ті гібриди, попит на які у основних споживачів падає, зараз у Реєстрі їх 48, а виведено з нього за час співпраці з Україною 54, тому буряководам, які використовують іноземні гібриди, треба постійно слідкувати за змінами в Реєстрі.
Враховуючи важливість цього питання, потрібно коротко зупинитись на проблемі поширення такої хвороби як ризоманія. Хвороба дуже поширена в країнах Західної Європи, завдяки активному обміну насіннєвим матеріалом, імпортним ґрунтообробним сільгоспмашинам, транспортному обігу, неминуче буде завезена і до нас. Поширюючись в ґрунті переносом грибкових патогенів, ризоманія швидко завойовує нові території, і в Україні уже зустрічається в зоні Полісся. Боротися з хворобою можна або відмовившись від вирощування цукрових буряків, або вирощуючи стійкі до хвороби гібриди. Такі гібриди щорічно активно випробовує наша станція, вони поки що поступаються за показниками звичайним гібридам, але при вирощуванні на заражених ґрунтах їх значення буде визначним. Із внесених в Реєстр стійкими до ризоманії є: іноземні гібриди - Джорджина, Євгенія, Лавінія, Настя, Сніжана, Кармеліна (КВС), Двіна, Крокодил, Бакара, Каньйон (Адванта), Сара (Нові Сад), вітчизняні:Резольд (ІЦБ 0410), спільної селекції : КВ–Десна, КВ-Дніпро
Поряд з вивченням нових гібридів, для того, щоб краще розібратися у якостях уже внесених в Реєстр і використовуваних у виробництві гібридах проводиться післяреєстраційне вивчення їх. В 2006 році для після реєстраційного вивчення нам було надано 28, з внесених у Реєстр 96 гібридів і сортів. Технологія вирощування була типовою для нашої зони, відпрацьована на протязі останніх десятиліть: попередник – озима пшениця, дискування стерні, оранка, осіння культивація. Весною: закриття вологи, передпосівна культивація, посів, міжрядні обробітки. Гербіциди на дослідній ділянці не використовували, проводилось ручне формування густоти, рихлення міжрядь. Для захисту рослин застосовували Нурел Д (0,8 л/га), бо не всі оригінатори надають на випробування протруєне насіння. Проти збудників церкоспорозу застосовувався Дерозал (0,4 л/га).
Враховуючи забезпеченість ґрунту основними елементами живлення і потребу в них, для отримання урожаю коренеплодів близько 450 ц/га, було проведене приорювання всіх поживних решток і внесення весною азотних добрив по 70 кг/га в діючій речовині.
В таблиці результатів післяреєстраційного вивчення також добавлені результати випробування гібридів вітчизняної селекції, наданих Ланнівським цукрозаводом (11 гібридів), причому насіння деяких було оброблене різними способами:
Таблиця
№
п/п Назва Фірма оригінатор Рік внесення до реєстру Спосіб обробки насіння Урожай,
ц/га Цукристість,
% Ураженість
кореневими гнилями,
%
1. Український ЧС 70 Уманський філіал ІЦБ 1992 протруєне 320 18,0 0
2. Український ЧС 70 Уманський філіал ІЦБ 1992 інкрустоване 332 19,0 0,3
3. Український ЧС 70 Уманський філіал ІЦБ 1992 міні драже 340 18,6 0
4. Шевченківський ІЦБ УААН 2002 протруєне 316 18,9 0
5. Шевченківський ІЦБ УААН 2002 міні драже 396 19,5 0,3
6. Уладово-Верхняцький ЧС 37 Уладово-Люлінецька
ДСС ,ІЦБ УААН 1993 протруєне 340 18,1 0
7. Уладово-Верхняцький ЧС 37 Уладово-ЛюлінецькаДСС
та ІЦБ УААН 1993 інкрустоване 300 18,8 0
8. Уладово-Верхняцький ЧС 37 Уладово-ЛюлінецькаДСС, ІЦБ УААН 1993 міні драже 380 17,9 0
9. Білоцерківський
ЧС 57 Білоцерківська ДСС 1995 інкрустоване 308 19,4 0
10. Білоцерківський
ЧС 57 Білоцерківська ДСС 1995 міні драже 344 18,7 0
11. Іваново – Весело подільський ЧС 84 Іванівська ДСС,
Веселоподолянська ДСС 1999 протруєне 330 17,7 0,3
12. Іваново –Веселоподолянський ЧС 84 Іванівська ДСС Сумська обл.,
Веселоподолянська ДСС
Полтавська обл. 1999 міні драже 346 18,2 0
13. Білоцерківський ЧС 45 Білоцерківська ДСС 1984 протруєне 290 19,1 0
14. Уладівський одно нас.35 Уладово – Люлінецька ДСС 1979 протруєне 264 19,1 0,7
15. Веселоподолянська 29 однонасінний Веселоподолянська ДСС 1979 протруєне 298 17,8 0,4
16. Льговсько –Верхняцький ЧС 31 Льговська ДСС
(Курська обл.)
Верхняцька ДСС (Черкаська обл.) 1991 протруєне 362 19,1 1,1
17. Ялтушківський однонасінний 64 Ялтушківська ДСС
(Вінницька обл..) 1992 протруєне 354 19,2 1,8
18. Олександрія Іванівська ДСС,
Білоцерківська ДСС 1997 протруєне 370 18,4 1,3
19. Український ЧС 72 ІЦБ УААН 2002 протруєне 398 19,1 0,4
20. Слов’янський ЧС 94 Уладово – Люлінецька ДСС 1992 протруєне 382 17,3 0,8
21. Іванівський ЧС 33 Іванівська ДСС 1993 протруєне 363 17,8 0
22. Доброслава ТОВ «Українська насіннєва компанія» 2006 протруєне 384 17,9 0,8
23. Джорджина КВС 2004 інкрустоване 446 19,3 0,2
24. Куявська Кутновська Годовля 2003 протруєне 446 19,3 0,2
25. Ленора КВС 2002 інкрустоване 485 18,7 0
26. Пірат Фр. Штрубе Заатцухт 2003 драже 464 18,9 0
27. Свіфт Адванта Інт. 2002 міні драже 479 18,1 0
28. Євгенія КВС 2005 інкрустоване 478 18,4 0
29. Крокодил Адванта Інт. 2005 драже 458 19,0 0
30. Ахат Фр. Штрубе Заатцухт 2006 драже 478 18,4 0,2
31. Мерак Фр. Штрубе Заатцухт 2006 драже 464 17,5 0,2
32. Мілан Фр. Штрубе Заатцухт 2006 драже 434 18,9 0
33. Лавінія КВС 2006 інкрустоване 447 18,4 0
34. Еквінокс КВС 2006 інкрустоване 458 18,1 1,6
35. Юстіна КВС 2006 інкрустоване 477 16,1 0,8
36. Двіна Адванта Інт. 2001 міні драже 426 19,2 0,8
37. Ківа КВС 1997 інкрустоване 432 19,0 0,2
38. Гезіна КВС 2006 інкрустоване 482 18,4 1,8 Якщо порівняти показники найбільше поширеного в Україні гібриду Український ЧС 70 (насіння протруєне звичайним способом), з показниками інших гібридів, можна підсумувати слідуюче: в однакових умовах, створених для розвитку рослин, значний вплив на кінцевий результат має генетичний потенціал гібриду і спосіб обробки насіння. Перевага інкрустованого над протруєним і міні драже над інкрустованим спостерігається майже по всіх гібридах, перевага насіння зарубіжних гібридів, обробленого на заводах провідних європейських фірм в поєднанні з генетичними можливостями гібриду, забезпечує в кінцевому результаті прибавку урожайності 158-171 ц/га. Гібриди як вітчизняні так і зарубіжні, пізніше введені в Реєстр, показують кращі результати в порівнянні з старішими. Гібриди фірми КВС Еквінокс і Гезіна, поряд з високими прибавками урожайності, виявили високу ступінь ураженості кореневими гнилями, хоча, як видно з таблиці (8 колонка) – кореневі гнилі відзначені як у зарубіжних так і вітчизняних гібридів.
Кореневі гнилі – хвороби коренів, спричинені наявністю в ґрунті грибних спор або бактерій, які, при певних умовах, (стресовий температурний і водний режим, ущільнення ґрунту, порушення сівозміни, незбалансоване удобрення, механічні пошкодження) уражують коренеплоди на різних стадіях їхнього розвитку. Наслідком ураження може бути значне зниження урожаю або і повна загибель рослин, а також загнивання викопаних коренів під час зберігання в кагатах.
На протязі 2006 року з його спекотним і сухим літом, теплою і вологою погодою на протязі всієї осені, склалися сприятливі умови для ураження коренеплодів збудниками кореневих гнилей. Причини цього негативного явища могли бути різні не тільки у різних господарствах , а, навіть і на різних полях одного і того ж виробника. Звезені одночасно на приймальний пункт цукрозаводу, змішані в одну кагату, за високої температури оточуючого середовища корені інтенсивно загнивали. Взагалі, тривалість зберігання навіть здорового коренеплоду залежить від дуже багатьох факторів: його технологічної стиглості, часу викопки, способу збирання і транспортування, вмісту цукру в коренеплоді і багатьох інших причин, тому ми категорично заперечуємо що «винні» у проблемах цьогорічного сезону цукровиробництва лише іноземні гібриди, «не пристосовані до тривалого зберігання». Цукровий буряк не овоч, і селекціонери всього світу стараються збільшити вихід цукру з коренеплоду, а не продовжити період його зберігання.
Господарство, у якому відпрацьована інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків, внесені добрива з розрахунку на 500-600 центнерну урожайність, ніколи не стане ризикувати вибравши непродуктивний гібрид, тому, іноземні гібриди, з їх високим генетично запрограмованим потенціалом, будуть і далі використовуватись у виробництві. Здатність багатьох господарств зони бурякосіяння наших цукрозаводів за добу викопати і вивезти більше тисячі тонн цукросировини внаслідок переоснащення імпортними високопродуктивними комбайнами, потужний автотранспортний парк, застаріле малопродуктивне обладнання цукрозаводів - ось головні причини проблем цьогорічного сезону цукроваріння, і здолати їх, хоч це і непросто, вимагає наш час.
Підводячи підсумок роботи Карлівської ДСДС по вивченню поведінки різних гібридів у 2006 році, рекомендуємо товаровиробникам збільшити посіви таких вітчизняних гібридів як Український ЧС 72, Уладово-Верхняцький ЧС 37, Доброслава, Слов’янський ЧС-94, і зарубіжних – Ленора, Євгенія, Пірат, Свіфт, Портланд, Хамбер – як таких, що показали себе кращими в умовах нашої кліматичної зони. Примітки: * умовний стандарт – середній показник гібридів, внесених до Реєстру за останні 5 років. Анатолій Миколайович Пащенко - директор Карлівської ДСДС
Володимир Іванович Івасенко - агроном І категорії Карлівської ДСДС 22 грудня 2006 року
|
