Картопля – другий хліб!

1. Кожен народ, маючи свою національну культуру, національні традиції, велике значення надає і особливостям національної кухні.

Найбільш поширеними основами національних страв різних народів є такі продукти як рис, кукурудза, пшениця, різноманітні фрукти та овочі, баранина та оленина. У нас, українців, «Королевою» улюблених народних страв є картопля, бульби якої, особливо у взаємодії з іншим національним продуктом – салом, здатні задовольнити смак будь-якого співвітчизника.

Являючись в водночас і продовольчою і технічною культурою, картопля в своїх бульбах (бульби – це видозмінені підземні пагони, завдяки накопиченню у яких поживних речовин і сплячим брунькам – вічкам вид Solanum tuberozum забезпечує своє вегетативне розмноження) містить до 20% вуглеводів, до 2% білків з незамінними амінокислотами, ферментів, вітамінів, особливо С, В₁ та В₂. Калорійність втричі перевищує калорійність капусти і майже в 4 рази – помідорів (100 калорій в 117 грамах продукту).

Так як вирощування картоплі займаються економічно найнезахищені верстви населення – приватні городники, дачники, дрібноземельні фермери – ця культура має і соціальне значення, бо забезпечує цим людям продовольчу та фінансову стабільність.

З часу появи картоплі як сільськогосподарської культури проводиться робота по виявленню сортів, які б краще задовольняли вимоги її споживачів, були більш адаптованими до умов вирощування, мали значну сільськогосподарську продуктивність.

У зв’язку з тим, що територія поширення цієї культури має значні відмінності по основних кліматичних факторах впливу (склад ґрунтів, опади, освітлення, температурний режим) – у нашій державі постійно ведеться не тільки селекційна робота, а і робота по вивченню вже виведених на продуктивність до поширення в тій чи іншій кліматичній зоні.

Проводить цю роботу державна служба з охорони прав на сорти рослин, яка у мережі закладів експертизи по всіх кліматичних зонах, на протязі трьох років вивчає нові сорти як зарубіжних так і вітчизняних наукових установ, селекційних центрів, порівнюючи показники новостворених сортів з сортами – національними стандартами.

2. Сорти, які перевищують національні стандарти за господарськими показниками – якість, урожайність або видатні по стійкості до найпоширеніших хвороб – заносяться до Реєстру сортів, придатних до поширення в Україні, і, після цього, мають право на комерційне поширення в державі.

Станом на 2010 рік Реєстр налічує 140 сортів картоплі, з яких 72 вітчизняні, а 68   - зарубіжної селекції. Щоб розібратись у їх різномаїтті виробникам картоплі потрібні роки важкої і збиткової праці, тому для допомоги їм Карлівська державна сортодослідна станція Полтавського обласного державного центру експертизи сортів рослин у 2005 році започаткувала роботу з післяреєстраційного вивчення найпоширеніших сортів картоплі.

За ці роки ми вивчили близько сотні виведених для різних кліматичних зон сортів картоплі, показники яких ми щорічно публікуємо у періодичних виданнях області, тому охоче поділяємося своїми висновками з читачами газети «Село полтавське».

Головний наш висновок – ідеального сорту, який задовольнив би всіх – не існує. Одних цікавить високоврожайні сорти, інших приваблюють смакові якості, а є і ті, хто надає перевагу сортам з високим виходом товарних бульб – з гладенькою поверхнею та привабливим кольором шкірки та м’якоті.

Порівнюючи вітчизняні та зарубіжні сорти можна констатувати, що зарубіжні більш урожайні і привабливі зовні, в той же час як наші менш вибагливі до умов вирощування, стійкіші до хвороб, краще зберігаються, мають кращі смакові якості.

Висновок другий – у зв’язку з нестійким зволоженням у нашій зоні, господарство повинно мати сорти різних строків достигання, так як для сортів з короткою вегетацією визначальними є травневі та червневі опади, а для пізніх – червневі та липневі. Серед ранньостиглих сортів картоплі (60-70 днів вегетації) у наших дослідах виділяємо іноземні Престо, Веста, Поран, Белларозе, Невська, Розалінд, вітчизняні – Повінь, Аграрна, Серпанок. Середньоранні, вегетаційний період 70-90 днів – Фантазія, Малинська біла, а також іноземні Колетта, Солара. Середньостиглі (90-120 днів) – Бородянська рожева, іноземної селекції – Роко, Санте. Пізньостиглі (понад 120 днів) – Тетерів, Червона рута, Пікассо (іноземна).

3. Висновок третій – навіть маючи найкращі сорт, для його високої продуктивності протягом років, потрібно постійно вести відбір насіннєвих бульб, відбираючи їх з найпродуктивніших кущів, не уражених вірусними та інфекційними хворобами.

У зв’язку зі змінами клімату з 2008, 2009 і 2010 роках урожай картоплі формувався у період з аномально високими температурами, за мінімальної кількості опадів. При температурі повітря понад 30⁰С ґрунт прогрівається більш ніж на 50⁰С, сприяючи опіки тканин бульб, порушувався синтез білків і крохмалю, створювались умови зараження рослин збудниками вірусних і грибкових хвороб. Активно розмножувались шкодочинні комахи, а пригнічення діяльності ґрунтових мікроорганізмів знижувало процес засвоєння рослинами поживних речовин, накопичених у ґрунті.

Маючи у зоні свого історичного походження (територія Чилі) близько 3000 мм опадів за вегетаційний період, картопля останні три роки у нашій зоні отримує майже в 30 раз менше, що також не сприяє високим врожаям.

Через названі вище причини серед насіннєвого матеріалу, вирощеного в нашій кліматичній зоні кожної весни спостерігається високий відсоток бульб з нитковидними паростками, які потім не дають урожаю. Вибракувати таке насіння можна забезпечивши його раннє пророщування й багаторазове сортування перед посадкою. Ще краще щорічно міняти посадковий матеріал улюбленого Вами сорту на вирощений у північних районах нашої держави, де названі вище негативні причини не так були проявлені.

Висновок четвертий – виробники картоплі недостатню увагу приділяють такому фактору зниження урожайності, як хвороби, зокрема найпоширенішій з яких є фітофтороз. У торговій мережі є багато фунгіцидів, які прекрасно поєднуються з інсектицидами, вирішуючи проблему захисту рослин комплексно, в той же час зменшити хімічне навантаження на урожай та довкілля можна вирощуючи стійкі до фітофторозу сорти Тетерів, Багряна, Віринея, Бородянська рожева, аграрна, Зоряна, Дубравка.

Стійкими до вірусних хвороб зарекомендували сорти Адретта, Санте, Обрій, Слов’янка, Явір.

Знизити ступінь ураженості хворобами можна і іншими агротехнічними методами – внесенням органічних добрив, використання сидератів, а також чітко використовуючи сівозміну – на ці методи позитивно реагують усі сорти картоплі.

4. Підсумовуючи сказане просимо звернути увагу читачів на те, що варто наведені вище висновки використовувати невід’ємно один від другого, тільки тоді можна розраховувати на отримання позитивного результату важкої та творчої праці – вирощування картоплі.

В 2010 році наша станція вперше вивчала нові сорти картоплі – німецької та голландської селекції, їх було 65, але результати цієї роботи ми отримаємо після трьохрічних досліджень. Вирощуючи нові сорти картоплі на ділянках площею 12,5 м² станція не має змоги забезпечувати насіннєвим матеріалом всіх бажаючих – для цього є ліцензовані господарства – виробники насіннєвої еліти, ми лише подаємо інформацію по показниках поведінки сортів у наших умовах.

24.10.2010 р.                                                                       А.М.Пащенко